Адамов Степан

АДАМОВ СТЕПАН ЮРІЙОВИЧ

.

У списку імен, що складають передісторію Краматорська, значиться ім’я представника козацької старшини Ізюмського слобідського полку – полкового хорунжого Степана Адамова.

Землі, що належали Степанові Адамову, простягалися по обидві сторони річки Ближня Біленька та в урочищі Шавалдиковського яру. Право розпоряджатися цими землями було надано полковому хорунжому Адамову за його «ревну службу і подвиги проти ворожих набігів». У другій половині XVIII століття маєток поміщика вже вважався досить великим.

Степан Адамов, керуючий хорунжевимі козаками Ізюмського полковника (свого роду полковою гвардією) і відав полковим оркестром, після єкатерининського указу від 3 березня 1765 р. про право за бажанням продовжити службу, але тільки з перейменуванням їх колишніх слобідських чинів в армійські, не використав цієї можливості і був звільнений у чині поручика. Тому земля біля річки Ближня Біленька дісталася йому, найімовірніше, у спадок від предка, який більш відзначився, яким цілком міг бути Торський сотник Юрій Адамов.

Вже в 1767 р. поручик Адамов був в списку дворян Ізюмської провінції Слобідсько-Української губернії тим, який не побажав йти в службу і став звичайним поміщиком.

Перше відоме нам згадування про селища поблизу річки Ближня Біленька відноситься до 1784 р. Тоді вже існуючі тут села Акілініна і Юребілянське (або Юр’ївка Білянська) вдова Степана Адамова відписала своїм синам. Одним із спадкоємців став підпоручик Юрій (як бачимо, село Юребілянське була названо в його честь), другим – корнет Микола. У XIX столітті поряд з названими селами виросли нові: їх населяли вже спадкоємці Юрія та Миколи Адамових. Тепер, на місці колись маленьких селищ, розкинулося селище Біленьке (не плутати зі слободою Білянською, нинішнім селищем Прокатчиків – початком Краматорська).

Представники роду Адамових не могли похвалитися настільки іменитим, як у Шабельських, родоводом, що йде своїм корінням в минулі століття. Право на дворянське звання їхні предки заслужили багаторічною службою в Ізюмському слобідському полку.

Бібліографія:

.

.

Коцаренко В. Ф. Краматорск: забытые страницы истории [Текст] / В. Ф. Коцаренко. — Краматорск : АПП, 1999. — 385 с. : ил. — 7.00 грн.
.
Коцаренко В.Казачество в предистории Краматорска / В. Коцаренко // Поиск : Городской еженедельник. — 2005. – № 6. — С. 10.

.

Шталь А. Почему Васильевский хутор стали звать Пустошью / А Шталь // Краматорская правда. – 2015. – № 10. – С.10.