Клевцов Михайло Петрович
.
Повний кавалер ордена Слави
.
Народився в 1907 році в с. Прилепи Воронезької області. Здобувши початкову освіту, працював в колгоспі. У 1936 році з вербування приїхав до Краматорська, де працював на Новокраматорському машинобудівному заводі.
На фронті з травня 1944 року. Був автоматником 838-го стрілецького полку (VI Український фронт). Проявив особисту хоробрість і героїзм при визволенні міст Чехословаччини. Так, в бою за населений пункт Сенья з автомата знищив кілька гітлерівців, які намагалися прорватися в тил нашим військам. На підступах до міста Кошице в складі відділення увірвався в траншею ворога, знищив 8 німецьких солдатів і утримував зайнятий рубіж. 04.02.1945 р. нагороджений орденом Слави ІІІ ст.
13.02.1945 р. в районі населеного пункту Веграбовіце (Польща) Клевцов з групою бійців таємно вийшов у фланг контратак противника і з автомата вразив 9 фашистських солдатів, ніж вніс до лав ворогів замішання. Сміливість проявив в бою і за населений пункт Вешента (Польща). Першим піднявся в атаку, закликаючи за собою бійців. Знищив кілька німецьких солдатів. 08.05.1945 р. нагороджений орденом Слави ІІ ст.
19.04.1945 р. Клевцов одним з перших увірвався в населений пункт Ользен (Польща). Через кілька днів у тому ж районі з групою автоматників вніс сум’яття в ряди атакуючого противника, увійшовши йому у фланг. Винищив понад 10 гітлерівців, придушив кулемет. 18.05.1945 р. нагороджений орденом Слави ІІ ст. 30.12.1976 р. нагороджений орденом Слави І ст.
У 1945 році демобілізувався і повернувся в рідне село Прилепи, де на нього чекала родина. У листопаді 1951 року Клевцови знову приїхали в Краматорськ, і Михайло Петрович повернувся в свій цех на колишню роботу.
Помер 13 червня 1964 року.
Бібліографія:
.
Герои Советского Союза и полные кавалеры Орденов Славы города Краматорска [Текст]: комплект из 29 открыток / Вып.2. – Краматорск : Тираж, 2005.
.
Михайлишина Р. И. Память, воплощенная в камне [Текст]: (Памятники города Краматорска рассказывают) / Р.И. Михайлишина. – Краматорск : «АПП», 2005. – С. 259-253.