Славетному земляку виповнилось би 95…
Видатному земляку, поету-фронтовику Миколі Рибалко у 2017 році виповнюється 95 років від дня народження. Це справжній поет-патріот, сміливий воїн.
Я говорю вам честно-
не жалею
И не прошу, что в девятнадцать лет
Июньской тополиною аллеей
Ушел я в ослепляющий рассвет.
В шинели, в маскировочном халате
Меня воочью видела война,
И в штыковой бывал, и в медсанбате –
Всего, как говорять, хлебнул сполна.
Він ходив у контратаки, виявляв доблесть в рукопашних боях. Був поранений, але залишився в строю. За два з половиною місяці до закінчення війни, трапилося непоправне. У бою за Одерський плацдарм, де його батарея в складі полку прикривала переправу, Микола Олександрович втратив зір.
Після війни вчорашній офіцер-артилерист знайшов своє місце в житті і подальші роки присвятив поезії. Микола Олександрович став поетом. За свою творчу, літературну діяльність М. Рибалко отримав звання лауреата Республіканської премії ім. М. Островського. Член спілки письменників України, він очолив також літературне об’єднання при редакції «Краматорской правды». За високу громадянську позицію громада міста присвоїла Миколі Рибалко звання Почесний громадянин м.Краматорська.
До ювілейної дати у секторі краєзнавства центральної бібліотеки організовано книжкову виставку «И порой, не написав строки, на ходу поэты умирают». На виставці представлені збірники поета – «Год рождения – 22-ой», «У самого сердца», «Я жил в такие времена», «Глазами сердца», «Память о солнце», «Разговор с жизнью, «Светлое не меркнет», «Призванные досрочно», «Дорога на высоту», «Незабудки на кургане», «Зримое», «Миг атаки», «Жизнь прожить …», «Броня и пламя» (очерк), «Молодость вверяем сыновьям», «Точка зрения».
В окремому розділі експозиції розміщено матеріали про Миколу Рибалко, краєзнавчі бібліографічні посібники про його творчість, фотоматеріали і копії статей із місцевої преси.
