Віртуальна виставка “Білі голуби дитинства” до 90-річчя від дня народження Івана Сергійовича Костирі
Іван Сергійович Костиря (1932 – 2003рр.) – відомий в Україні письменник, літературна діяльність якого була тісно пов’язана з краєзнавством, з оспівуванням рідної землі, місцями, де він народився, виріс, жив. Такими краями стали для письменника Дніпропетровщина та Донбас.
Костиря Іван Сергійович народився 13 січня 1932 року на хуторі Федорівка Межівського району на Дніпропетровщині в сім’ї сільського вчителя. Дитинство та юність пройшли на Донбасі. Навчався Костиря Іван Сергійович на Дніпропетровщині – закінчив Дніпропетровську фельдшерську школу. Згодом навчався у Київському медичному інституті, а після його закінчення повернувся до Донбасу.
З 1957р до 1965р. Іван Сергійович працював у Горлівці Донецької області дитячим шкільним лікарем, лікарем швидкої допомоги, а потім – психіатром.
Перше оповідання Івана Костиря було надруковано ще під час навчання, у багатотиражці інституту.
У 1967р. закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М.Горького у Москві. Досвід його лікарської практики відобразився у повістях, дія яких розгортається в Донецькому краї: «Пора новолуний», «Ночные дежурства», «Детский доктор», «Врачебная тайна», «Срочный вызов».
За відображення праці шахтарів у літературі Костиря І. С. було нагороджено: знаком «Шахтарська слава» ІІІ та ІІ ступеня; був лауреатом літературних премій імені В. Короленка та імені В. Шутова; 1999 року отримав заохочувальну премію та диплом Фонду пам’яті Олекси Тихого за найкращу публікацію «Донбас – колиска правозахисників та патріотів України».
За своє життя Іван Костиря встиг написати та видати більш ніж сорок книг для дітей та дорослих. Краєзнавча тематика особливо позначилася на книгах, що вийшли останніми роками його життя.
У 2002 році вийшли: «Думи про Донбас» (легенди, перекази, оповідання, байки про Донецьку землю, її природу, минуле та сьогодення) та «Слово про Донецький край» (своєрідна літературна історія Донбасу).
А останньою його роботою стала книга «Межівська сторона» про рідну Дніпропетровщину, де він народився та ріс.
Помер Костир Іван Сергійович у серпні 2003 року.
84.4Укр7
Д К72
Костыря И. С. Думы о Донбассе [Текст]: в 2-х ч. / И.С. Костыря. – Донецк : Каштан, 2004. – 484 с. – (В пер.)
У двох частинах. Цю книгу склали документально – художні твори – «Думи про дике поле» та «Думи про Донецький кряж», у яких яскраво та образно розповідається про далеке минуле Донбасу, його заповідну природу та підземні скарби, про першопоселеннців та першовідкривачів, хто обживав дикі степи та освоював корисні копалини. У краєзнавчих пізнавальних «ДУМАХ» безліч легенд, переказів, шахтарських оповідей, неймовірних бувальщин та справжніх історичних подій, об’єднаних особистим авторським сприйняттям донецької землі, з властивими йому ліризмом, щирістю та любов’ю.
84Р7
Д К 72
Костыря И. С. Сторожевой курган [Текст]: повесть, рассказы / И. С. Костыря. – Донецк: Донбас, 1987. – 319 с.
Авторська збірка. Повість та оповідання. Події повісті відбуваються на стародавній донецькій землі – у тій її частині, що лежить між річкою Вовчою та Азовським морем. Її герої належать до двох старовинних родин сільських жителів – Колодяжних та Улезьків, складні взаємини яких зав’язалися тугим вузлом. Розповіді, як і повість, насичені проблемами, радістю та болем наших днів, вчать любити рідну землю як найбільшу святиню.
Р2
К 72
Костыря И. С. У первого брода [Текст]: повести / И. С. Костыря; худож. В. С. Василенко. – Киев: Дніпро, 1982. – 504с.
Повісті «Хата», «Ненька», «Нічні чергування», «Дитячий лікар», в яких письменник розповідає про героїчне минуле і сьогодення донецького краю, його прекрасних і мужніх людей, складають цей однотомник. Події перших двох творів відбуваються у Першого броду на річці Вовчій. Тонкі спостереження автора допомагають читачеві проникнути в глибину людських характерів, розкрити їхні взаємини та вчинки, замислитися над долею та життям героїв.
84.4Рос7
Д К 72
Костыря И. С. Капли светятся [Текст] : лирическая проза / И. С. Костыря. – Донецк: Донбас, 1981. – 279 с.
Підсумкова робота письменника у жанрі короткого оповідання. Свого роду новелістичну мозаїку представляє також його ліричний щоденник про геологів, з якими він тривалий час ділив усі тяготи кочового життя та радості відкритій. «Мала» проза І. Костирі, відзначена задушевністю, добротою та любов’ю до людини.
Р2
К 72
Костыря И. С. Российский тракт [Текст] : Полевой дневник / И.С. Костыря. – Донецк: Донбас, 1978. – 144 с.
Книга наповнена вітром мандрівок, буднями та подвижницькою романтикою геологів, з якими автор пліч-о-пліч довгий час ділив всі тяготи кочового життя і радості відкриттів споконвічних загадок природи.
84.4Укр7
Д К72
Костиря І. С. Вибрані твори: У 2-х т. [Текст]. Т.1. Ненька; Хата: Трилогія / І. С. Костиря. – Донецьк : Проспект-прес, 2006. – 512с.
84.4Укр7
Д К72
Костиря І. С. Вибрані твори: У 2-х т. [Текст]. Т.2. Доля: Трилогія / І. С. Костиря. – Донецьк : Проспект-прес, 2006. – 352с.
У багатому творчому доробку І. Костирі видатне місце посідає трилогія: «Ненька», «Хата», «Доля».
Це справжня дума про Україну; про її долю, історію та народ.
Масовий читач не дуже поважає «Суху теорію». В книгах Костирі органічно поєднуються художня майстерність, вболівання за країну та родину, глибокий психологізм.
Сюжет повістей багатий на події, у котрих гартуються або, навпаки, руйнуються характери персонажів. Одні – справжні люди: стійкі, мужні, навіть героїчні, інші – втрачають свою людську гідність у гонитві за користю.
Особливо привабливі у цих повістях жіночні постаті – власне, мати (повість «Ненька»), Гапка (повість «Хата»). А саме жіночі образи найперше запам’ятаються читачеві.
Герої трилогії Костирі зрештою робляться немов рідними тому, хто заглиблюється у читання.
Р2
К 72
Костиря І. Териконний край [Текст]: Оповідання і казка / І. Костиря. – К. : Веселка, 1982. – 92 с.
До книги увійшли оповідання, написані в різний час, уривки з повісті «Тринадцяте число» та казка для малюків «Як звірята розуму набиралися», багато оповідань присвячені життю шахтарських дітей.
84.4Укр7
Д К72
Костиря І. С. Білі голуби дитинства [Текст]: Оповідання / І. С. Костиря. – Донецьк : Альфа-Прес, 2008. – 288 с. – ISBN 978-966-8510-27-4
Всі діти люблять читати про однолітків. Їх цікавить не тільки життя сучасників, але й те, що було в давнину.
Дуже цікаві оповіді про дитинство Івана Костирі неодмінно привернуть увагу юних читачів. Перш за все, вони дуже відверті – герой робить помилки, йому й ніяково, й навіть соромно з свої вчинки. Діти дуже добре розуміють, коли з ними розмовляють щиро, а коли обманюють фальшивою дидактикою.
До того ж діти дуже цінують гумор, а це притаманно багатьом творам Костирі.
Оповідання про життя дітей під час окупації зворушують, примушують співчувати та хвилюватися, не дозволяють забути минуле.
Дуже важливо – протягти нитку між минулим та сучасним, навчити співчуттю та милосердю в наш досить прагматичний час.
Багата мова письменника – взірець художньої майстерності. Знавець дитячої психології, він може висловитися просто, але виразно, поетично.
Дуже важливим у формуванні світогляду юних українців будуть думи про рідний Донецький степовий та териконовий край, про його складну та величну історію, про сповнену поезії природу.
Р2
К 72
Костыря И. Ордер на вселение [Текст] : Повесть / И. Костыря. – Киев : Радянський письменник, 1985. – 279 с.
Ця повість присвячена будівельникам, людям самої наймирнішої професії на землі. Письменник порушує проблеми взаємин у сім’ї та в колективі.