Ранні оповідання Арно Шмідта написані в експресіоністсько-джазовій манері. Це історії людей, глибоко уражених війною, які шукають себе через кохання, еротику, літературу. Вони провокують, іронізують і своїм інтелектом, стилем, життям повстають проти монстрів «реставраційної» Німеччини 1950-х років – консервативності, клерикалізму, хибних авторитетів і відмови від відповідальності за війну.
Книжка містить чотири ранні оповідання та повісті класика німецької інтелектуальної літератури ХХ ст. За «Левіафана» Шмідта мало не виключили з кола письменників, за «Покахонтас» його судили – начебто за богохульство і порнографію, за «Тіну» і «Ґьоте» фактично вигнали з колонії митців у Дармштадті. Витончений і радикальний Арно Шмідт – перекладач, солдат, астроном, математик, поет – шукає відповіді на запитання: чи можлива любов після війни?
