Місто прокидалося сонячним ранком, ще не знаючи, що через кілька днів ці зелені вулиці стануть зоною смерті. Ірину евакуювали з Прип’яті, і незабаром невидима смерть почала забирати друзів, знайомих. Вона зазнала людську «зону відчуження»: байдужість чиновників, цинізм офіційної медицини… Ірина починає втрачати зір. Теряючи сили, вона дізнається про страшну хворобу сина, врятувати якого може тільки операція за кордоном – чудо, на яке надії майже не залишилося. Але жінка не відступає. Її і малюка чекають нові випробування і зрада, пройти через які допоможе тільки віра…
