Історія перша: Оксана Олександрівна Проселкова, вчитель українсьої мови і літератури, художної культури
«Я не пам’ятаю той день, коли вперше заглянула до бібліотеки А.П.Чехова (вул. Велика Садова, 62). Пригадується мій 11 клас, 1996 рік, коли я взимку, з подругою сиділа в затишному залі і готувалася до уроку літератури. Бібліотека знаходиться на першому поверсі багатоповерхового будинку, а з другого були чутні звуки музики – хтось грав Шопена. На наступний день я на уроці відповіла «на відмінно» і так було багато разів.
У 1997 році я вступила до Донецького національного університету на філологічний факультет. Готуватися до семінарів я вже вміла, в залі каталогів Донецької бібліотеки ім. Т.Г.Шевченко знаходила все, що потрібно. Так вийшло, що у моїх батьків не було домашньої бібліотеки, тому не минало й тижня, щоб з Донецька я не привезла додому нової книги. Коли була сесія, я спокійно залишалася вдома, тому, що готуватися до іспитів мені допомагала моя «рідна» бібліотека ім. А. П.Чехова. Але головний іспит я здала на другому курсі, коли кафедра відрядила мене писати курсову роботу в Київську бібліотеку ім. Вернадського. Часу на роботу в залах бібліотеки було мало, але я справлялася завдяки навичкам, отриманим в Краматорську.
На п’ятому курсі я вирішила працювати у своїй рідній школі, продовжуючи навчання. Про наявність потрібної інформації я не турбувалася: бібліотека ім. А. П. Чехова за допомогою послуги міжбібліотечного абонемента діставала мені всі необхідні книги.
У 2003 році я захищала дві роботи: диплом в університеті і авторську програму факультативного курсу з етико-естетичного розвитку учнів в інституті післядипломної освіти. Програма була створена за три місяці в читальному залі бібліотеки ім. А. П. Чехова. Стопка книг з образотворчого мистецтва та етики просто не розбиралася.
Через рік мене призначили керівником міського методичного об’єднання вчителів етики та художньої культури і зарахували до кадрового резерву завучів з виховної роботи. У тому ж році я була класним керівником 7-а класу, який вступив в бібліотечний дискусійний клуб «Сучасник». Неможливо навіть точно назвати число, скільки разів ми були на літературних вечорах, вечорах-зустрічах з учасниками Великої вітчизняної війни, з письменниками і поетами рідного краю, брали участь в КВНах.
У 2005 році я стала вчителем-експериментатором Всеукраїнського експерименту по художньо-естетичному розвитку школярів, в 2007р. отримала першу категорію, завдяки участі в обласному семінарі на базі краматорської школи, брала участь у створенні електронного підручника з художньої культури, стала лауреатом обласного конкурсу «Сузір’я талантів »і посіла друге місце в номінації« Методичні розробки »за презентацію посібника« Організація самоосвітньої роботи учнів на уроках української мови ». А в 2010 році стала лауреатом міського конкурсу «Учитель року».
І у всіх цих досягненнях незмінним партнером і помічником мені була бібліотека ім. А. П. Чехова.
У 2012-2013 навчальному році, повернувшись до школи після декретної відпустки, я мріяла отримати вищу категорію, тому стала брати участь в конкурсі «Класний керівник року», і знову мене підтримала бібліотека ім. А. П.Чехова, спільно з якою я запланувала ряд позакласних заходів. Зрозуміло, я стала лауреатом конкурсу «Класний керівник року», отримала вищу кваліфікаційну категорію, не тільки завдяки своєму досвіду, але і досвіду моїх колег. А своїми колегами я вже звикла вважати так само і колектив бібліотеки.
За високий рівень проведення виховного заходу на честь 1025-річчя хрещення Русі на базі моєї 11 школи відкрито міжшкільний факультатив «Біблійні історії та християнська етика», мене включили до складу творчої групи «Біблійні мотиви в українській літературі».
Влітку 2013р. 26 моїх учнів брали участь у Всеукраїнському конкурсі на «Кращий читацький щоденник», організований київським видавництвом «Грані-Т». Двоє – Баранова Олександра і Горбачов Микита увійшли в п’ятдесятку найкращих читачів України, а мене визнали кращим координатором конкурсу.
В 2013-2014 навчальному році мене призначили керівником міської методичної студії «Викладання української мови в умовах нового Держстандарту».
Зараз я вже можу говорити про успіхи моїх учнів. Ми працюємо над гострою темою: «Політичні репресії в Донбасі». З нами працює навіть директор історичного музею Волошина Н.Є. і проводить додаткові консультації. А 15 січня 2014р. ми взяли участь в читаннях Олекси Тихого. Ми здобули третє місце в конкурсі і запрошення на обласну конференцію з нагоди 30-річчя з дня загибелі Олекси Тихого.
Моя учениця Белевцова Христина перемогла в обласному конкурсі «Творча юнь Донбасу» в номінації «Авторська поезія». Три учениці відправили свої поетичні добірки на обласний літературний конкурс початківців поетів «Провесінь»: Кадаєва Тетяна – «Листи другу», Белевцова Христина – «Ліричні етюди», Парфілко Діана – «Трохи гумору». Чекаємо результатів.
Я виступаю координатором і волонтером Всеукраїнського конкурсу на кращого читача «Книгоманія-2014».
Вважаю, що підвищення читацької активності, рівня читацької культури, культивування діалогу саме з книгою, а не електронними носіями, є актуальною проблемою в наш час.