Лише самим смершівцями відомо, як не схожа їхня професія на ідеалізований образ непереможних сталінських «вовкодавів», прославлених книгами та фільмами на кшталт «Моменту істини» («У серпні сорок четвертого»). Лише заглянувши «за лаштунки» Головного управління контррозвідки «Смерть шпигунам!», розумієш, що ефектні «силові затримання» з «хитанням маятника вразножку», «фінт-грою» і стріляниною з обох рук «по-македонськи» – далеко не головне в професії особіста. Лише ветерани СМЕРШу можуть повідати всю правду про свою тяжку, криваву, нерідко брудну, але необхідну роботу і про те, як важко залишитися на цій службі людиною, а не покірним гвинтиком репресивної Системи …
Прослуживши в легендарному СМЕРШі два роки, автор знає всю його таємницю не з чуток і розповідає про будні військових контррозвідників гранично жорстко і відверто, без замовчувань і міфів, без прикрас. Будучи діючим офіцером Комітету державної безпеки, він не мав права видати автобіографічний твір, але хоча дана книга і написана не від першої особи, вона абсолютно документальна, заснована на реальних подіях і конкретних фактах з оперативної роботи СМЕРШу. Це не красиві казки про «найкращу спецслужбу в історії», а жорстока правда про нещадну каральну машину, що діє за принципом «Бий своїх, щоб чужі боялися!».
