Новинки літератури дорослого абонементу

Купеля

 2004 рік. Вони познайомилися під час буремних подій у самому серці Києва. Софійка була серед мітингувальників, а капітан Волошин стежив, щоб ніхто не постраждав. Вони випадково зустрілися поглядами — і зрозуміли, що відтепер завжди будуть разом. Це було справжнє кохання! …Софійка відчувала біду, тому благала свого коханого Сашка не їхати у чергове відрядження. Із лагідною посмішкою він сказав, що повернеться за кілька тижнів, однак цього не сталося… Дівчина у відчаї! Від рідних хлопця Софійка дізнається, що трапилося нещастя і її Сашко потрапив до лікарні. Однак, побачивши його, вона розуміє: усе набагато страшніше. Коханий не впізнає її! Та це лише початок цієї надзвичайної історії кохання… Також до книжки увійшли кращі оповідання автора, серед яких «Запізніле зізнання», «Новий міст», «Співбесідник за викликом», «Однокласник» та ін.

Хвороба Кітахари

«Хвороба Кітахари» — хронологічно третій роман у доробку Крістофа Рансмайра. Задум цього тексту виник ще у 80-ті, але вперше він вийшов друком 1995 року, адже найбільшою розкішшю у житті автор вважає можливість не поспішаючи працювати над текстом, шукаючи в мандрах найрізноманітнішими країнами відповідей на важливі питання. Відзначений 1996 року престижною європейською премією «Aristeion» і нині вже перекладений 16-ма мовами, роман «Хвороба Кітахари», за оцінкою часопису «Literary Review», «на відміну від багатьох інших постмодерністських мозаїк, вражає серйозністю та неабиякою пристрастю».

Игра [Geim]

Ейч Пі, тридцятирічний нероба з великими амбіціями, повертаючись додому після чергової вечірки, знаходить в електричці мобільний телефон. На його подив, на нього приходить повідомлення, адресоване саме йому, Ейч Пі. Невідомий запрошує його взяти участь в якійсь грі, суть якої, на перший погляд, – ризик заради ризику. Той ще авантюрист, Ейч Пі після недовгих роздумів погоджується. А далі … Інтернет-рейтинги, відгуки шанувальників, суми на банківському рахунку, адреналін, що бушує в крові – все це швидко запаморочило йому голову. Але завдання, які спочатку нагадують дитячі витівки, починають все більше тяжіти до злочинних дій, а грань між реальністю і грою стрімко стирається. І життя Ейч Пі поступово змінюється – воно стає Грою, неминучою і моторошною …

Левіафан, або Найкращий з усіх світів

Ранні оповідання Арно Шмідта написані в експресіоністсько-джазовій манері. Це історії людей, глибоко уражених війною, які шукають себе через кохання, еротику, літературу. Вони провокують, іронізують і своїм інтелектом, стилем, життям повстають проти монстрів «реставраційної» Німеччини 1950-х років – консервативності, клерикалізму, хибних авторитетів і відмови від відповідальності за війну.

Книжка містить чотири ранні оповідання та повісті класика німецької інтелектуальної літератури ХХ ст. За «Левіафана» Шмідта мало не виключили з кола письменників, за «Покахонтас» його судили – начебто за богохульство і порнографію, за «Тіну» і «Ґьоте» фактично вигнали з колонії митців у Дармштадті. Витончений і радикальний Арно Шмідт – перекладач, солдат, астроном, математик, поет – шукає відповіді на запитання: чи можлива любов після війни?

Сонатина для осени

«Моє коло окреслено школою і віршами» – так визначила свої пріоритети Жанна Храмова. В українській школі у Львові викладала російську, а потім – світову літературу. З її «академії духовності» вийшли знаменитості – актори, літератори, перекладачі. «Не можу відокремити ваших віршів від вас самих, розділити поета і людину», – це відгук про них Бориса Чичибабіна. «Які прекрасні, які справжні вірші! .. Вони – ЖИВІ. У них немає нічого, ні звучка, від сделанности, від суєти. Вони народжені, а це головний критерій, і народжені найчистішою душею», – написала про них Зінаїда Міркіна. Доля підготувала тяжке випробування – смертельну хворобу, неприборкану біль, усвідомлене почуття догляду, і це не вибило з сідла, а також пішло в вірші. Так злилися в них дві могутні сили долі людської – Любов і Смерть. Вірші лягли в книгу. Ця книга – перед вами.

Замогильні записки

Франсуа Рене де Шатобріан (1768-1848) – відомий французький письменник, «батько романтизму», державний діяч, виступав проти Наполеона, давав поради Людовику XVIII, відмовлявся від співпраці з іншим французьким королем – Луї-Філіпом (незважаючи на наполегливі прохання) і виконував секретні доручення матері вигнаного спадкоємця престолу – герцогині Беррийский.

«Замогильні записки», які Шатобріан дозволив опублікувати тільки після своєї смерті, – за жанром звичайна автобіографія, і в той же час це грандіозна історична хроніка, в якій йдеться про один з найбільш бурхливих періодів в історії Франції (Революція, Імперія, Реставрація, Сто днів, друга Реставрація, Липнева монархія), зображені портрети Мірабо і Лафайета, Талейрана і Наполеона, описано Ніагарський водоспад і швейцарські Альпи, Лондон 1794-го, Рим 1829-го і Париж 1830 року…

Синдром листопаду, або Homo Compatiens

«Синдром листопаду, або Homo Compatiens»— це роман, що вражає своєю глибиною. Як відомо, Homo Compatiens перекладається як людина, здатна співчувати. Саме таким і є головний герой філософського роману Костянтин Нечай, звичайний українець зі звичайної сім´ї. Однак відрізняється від інших він тим, що аж надто глибоко переймається життям інших людей, їхніми невтішними думками й негараздами, розчиняється в них. Співчуває герой навіть тим, кого ніколи не бачив… Події у творі відбуваються під час революцій, що прокотилися по всьому світу, в тому числі української Революції гідності 2014 року. Майдан виступає у творі кульмінацією не тільки описаних подій, а й життя головного героя, який повинен певним чином застосувати свій дар… Надмірне співчуття Костянтина Нечая, що суперечить його власному Я, надає твору містицизму, а читача змушує замислитися про власні пріоритети.

Справа отамана зеленого. Українські хроніки 1919 року.

Від п`ятиразового лауреата престижного літературного конкурсу «Коронація слова» і Золотого автора України!

 Лікар Артем Шеремет за зброю визнавав лише скальпель, але жорстокі реалії громадянської війни в Україні 1919 року докорінно змінили життя  героя. Він змушений був узяти до рук справжню зброю і поринути у вир буремних подій. Трагічні обставини приводять його до армії отамана  Зеленого. Запекла боротьба, смертельна небезпека, зрада та надія, кохання і втрата — не омине ніщо…
Данило Терпило (Отаман Зелений) — суспільний діяч, революціонер і повстанський отаман. 5 лютого 1919 року більшовики зайняли Київ, почався грабунок Київщини більшовицькими продзагонами, що штовхнуло українське село до опору. В квітні 1919 року, спираючись на підтримку населення Терпило розпочав боротьбу з російською комуністичною окупаційною владою, яка оголосила його поза законом.

Роман Кокотюхи — динамічне й захопливе читання про український повстанський рух — ще одну малознану сторінку української історії, боротьбу мешканців Великої України за її незалежність і соборність. Герої роману — звичайні собі люди, зі своїми характерами, мотиваціями, переживаннями та глибокими внутрішніми змінами. Автор без пафосу й зайвих емоцій зумів це передати.
 Ярослав Файзулін, кандидат історичних наук.

Таємне джерело

Коли прагматичний і скептичний Ігор Князевич починав розслідування серії загадкових убивств, він навіть не здогадувався, що сліди приведуть його до загадкового чорного лісу, де струмить таємне джерело. Добру людину, якщо вірити народним оповідкам, вода з нього може оживити, злу, із чорним серцем, — убити.
 Люди зникають, а джерело зберігає свою таємницю. Та чи до снаги Князевичу розплутати цей міфічний клубок?

Сон у червоному теремі

    У кожного народу є літературний твір, який з найбільшою повнотою відтворює особливості та своєрідність національного життя і національного характеру. В китайській літературі таким всеохоплюючим енциклопедичним твором став роман письменника Цао Сюеціня (1724—1764) «Сон у червоному теремі» — епічна розповідь про життєві події і долю кількох поколінь великої аристократичної сім’ї, про її злет і падіння.