Павленко, М.
І знову – суперниця! Весь клас ахнув! Струнка й тоненька, мов очеретинка. Очі – два бездонні озерця. Коси – до колін, як у ляльки Барбі з вітрини найдорожчого магазину… Милувалися нею всі: школярі, вчителі, технічки. А на перервах під кабінетом, у якому перебував її, Софійчин 7-В, ніби випадково збиралися старшокласники.
На Кулаківського можна махнути рукою: пропав остаточно! Але ж Сашко?!.
Тепер Софійка сама, сама проти однокласників і старшокласників, сама проти баби Валі, проти мами й тата, навіть проти тітоньки Сніжани – сама проти цілого світу.
І проти… русалоньки з Білокрилівського лісу.
