Несподівана відвертість, інколи навіть брутальна прямота створюють виразне життєве тло викладу — але не в цьому справжня цінність твору. Книга прози «Утікач» стала черговою спробою її автора унезалежнити художній виклад від безцеремонного втручання в його течію смаків, запитів і очікувань т. зв «читацького загалу». І митець, і його адресат здатні й повинні виборювати право на осібне бачення трагедійних сторінок загальнонародного минулого, на своє тямлення пекучості співіснування любові, старості й смерті, на нестерті потрактування космологічних викликів людській щоденності.
