Піщаний Н.Ф.

Песчаный

Никифор Федорович Піщаний 13.11.1908 – 8.10.1980

    Народився в с. Шестаково Київської області. У 1919 році працював наймитом у кулацкому господарстві, наймався пастухом громадського стада. У 1924 році закінчив семирічку в Києві, працював на Київському електромонтажному заводі «Транссигнал» учнем токаря, токарем, техніком з паспортизації обладнання, одночасно навчався. У 1932 році закінчив Київський машинобудівний інститут, відряджений на Краматорський завод важкого машинобудування ім. Сталіна. Працював на посаді завідуючого технологічної групи (начальник верстата), начальником прольоту, зміни, завідувачем виробництвом, начальником ремонтно-механічного цеху. У 1938 році за успішне виконання виробничих завдань удостоєний ордена Трудового Червоного Прапора.

    З липня 1939 року – заступник головного інженера НКМЗ. З жовтня 1939 року – директор СКМЗ ім. Орджонікідзе, де працював до повної евакуації заводу в глибокий тил. У 1941 році – заступник наркома важкого машинобудування СРСР. З початком війни займався евакуацією заводу наркомату спочатку з Києва, потім з Краматорська, організував роботу підприємств на нових місцях.

    У 1943-1947 рр. – сьомий директор НКМЗ. У 1945 році за успішне відновлення заводу і виконання виробничих планів, нагороджений орденом Леніна. У 1947 році за участь у відновленні Азовсталі нагороджений орденом Знак Пошани.

    У 1957 році – голова Ради народного Кіровського економічного району. Надалі працював заступником голови важкого енергетичного і транспортного машинобудування при Держплані РСР. Працюючи заступником міністра лісової і паперової промисловості, нагороджений другим орденом Леніна.

    НКМЗ за покликанням Піщаного, завжди був його дороговказною зіркою. Працював до останніх днів.

    Вулиця Піонерська з’явилася в Соцгороді однією з перших. На ній свого часу жив Н.Ф. Піщаний з сім’єю. Символічно, що тепер ця вулиця носить його ім’я, згідно з рішенням міськвиконкому, прийнятому в 1985 році. Іменем Никифора Федоровича відкривається список Почесних новокраматорців.


Бібліографія:

.

Бабкин, В. А. 100 самых известных имен Краматорска [Текст] / В. А. Бабкин. – Краматорск : Тираж-51, 2008. – С.129 -132.

.

Именем директора. – Краматорская правда. – 1985. – 28 сентября.

.

Планета НКМЗ,1934-2004 [Текст]: История НКМЗ. – Краматорск: [б. и.], 2004. – С.235.

.

Цыбулько В. След на земле [Текст] / В. Цыбулько. – Краматорск, 2004. – 210 с.

.

Шляхтиченко Н.Д. СКМЗ. Очерки истории [Текст] / Н.Д.Шляхтиченко. – Харьков: СП Инарт, 1996.- 342 с.


Справочник по истории коммунистической партии Советского Союза http://www.knowbysight.info/PPP/13989.asp

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вгору