Новинки літератури дорослого абонементу

Гра у відрізаний палець

1997 рік… У Києві на даху будівлі СБУ знайдено труп. Установити особу загиблого виявилося нескладно: це відставний генерал, радник президента з питань оборони Броницький. Але ось що цікаво: у трупа чомусь відрізаний великий палець на правій руці…
Розслідувати цю незвичайну справу доручено молодому лейтенанту міліції Віктору Слуцькому. У ході слідства доля зіштовхує його з Ніком Ценським — колишнім військовим перекладачем. З часом вони починають розуміти, що втягнуті в таємну і жорстоку гру спецслужб України та Росії, які вийшли на слід величезних грошей колишнього КДБ.
Не раз піддаючи своє життя смертельній небезпеці, Віктор і Нік не відразу усвідомлюють, що вони всього лише пішаки в цій грі…

Визрівання

Визрівання – свого роду зібрання кращих творів письменника. Назву книги було обрано не тому що саме ця повість для кіно заслуговує на більшу увагу від інших, натомість радше окреслити процес творчого становлення письменника. Разом з тим зробити це майже неможливо, адже в послідовності розміщення творів не слід шукати хронології їх написання. Оповідання та повісті різних років довільно перемішані, тому, власне, таємниці визрівання автора як художника ви так і не дізнаєтесь. Та й чи слід це робити? Насолоджуйтесь та переймайтесь зворушливими історіями. Пориньте разом з їх героями в незвичайні загадкові пригоди. Смакуйте справжню самобутню літературу, як витримане роками густе й п’янке вино.

Свято останнього млива

Трагічна доля автора, як і його творів. Хоч 1992 року Феодосій Роговий за роман «Свято останнього млива» одержав Державну премію України ім.Т.Г.Шевченка, та навіть відзначений найвищою нагородою, як і решта його творів, лише зараз приходять до читача в авторському написанні. Роман складається з низки самодостатніх оповідей про окремих прикметних осіб Посулля або про якісь пам’ятні події в неписаному літописі краю.

Яблуко в зерняті

Миколи Архипович Шудря – це зразок того як в одній людині може поєднуватися непересічний талант вченого, письменника і журналіста. Борис Олійник називав свого земляка і однокурсника «…вродженим науковцем, шукачем, безмежно талановитим слідопитом і народознавцем».

Він ‑ філігранний майстер художньої деталі, влучного штриха. Творчій манері Миколи Шудрі притаманні свіжа рельєфність характеру, гострозорість, тонке відчуття стилю та форми. Кожен з персонажів, що потрапили під його вправне перо, ніби отримує нове життя – життя в слові.

До книги «Яблуко в зерняті» увійшли найкращі есеї та розвідки М.Шудрі про видатних діячів української історії та культури.

Повернення фараонового сина

Книга складається з двох частин: перша ― дві науково-фантастичні повісті та оповідання ― є спробою спрогнозувати ті етичні проблеми, що постануть в недалекому майбутньому з відродженням древніх генетичних програм.

Зміст другої частини якнайкраще характеризують слова одного з Отців Церкви ― великого філософа Аврелія Августина: «Диво не суперечить законам природи, воно ― суперечить нашим про них уявленням». Якщо все суще виживає завдяки тому, що передбачає хід грядущих подій, то чому дар прозріння  дається тільки обраним? Чи можна побачити власне ефірне тіло й за яких обставин? Що таке матеріалізовані примари? На ці та багато інших запитань автор ні тільки відповідає, а й пропонує свої гіпотези.

Очаровательный соблазнитель

Уінні звикла, що шанувальники не дають їй проходу. Відповідати на їх залицяння вона зовсім не має наміру і завжди холодна з чоловіками. Але одного разу на балу незнайомець посмів відмовити їй … Вінні ображена! Хто він – чоловік, який зірвав поцілунок з її губ і вкрав її серце? Кінан, позашлюбний син герцога, зачарований крижаний недоторкою з першого погляду. Він зробить все, щоб підкорити не злочинну красуню, адже її губи так ніжні … Їх чекає нова пристрасна зустріч…

Синяя веранда

Синя веранда старого затишного будинку, оточеного виноградниками. На веранді – смаглява жінка в білій сукні: юна, сильна і пристрасна. Забути це він не може. Таємнича влада Марії і всього того, що оточує її, настільки потужна, що чоловік, приречений бути вічним безпритульним мандрівником, волоцюгою, незмінно прагне до неї з будь-якої точки Землі, куди б не закинула його доля. Він ніколи не розповість, що за його любов до Марії двоє заплатили своїми життями, а двох, який рухається силою цієї любові, він врятував. Невідомо, як складеться його життя далі, але він упевнений: звідусіль буде йти, летіти, повзти до заповітного будинку з синьою верандою…

Безодня

“Безодня” – це історії катастроф, які не тільки спричиняють колапс у внутрішньому світі героїв, а й можуть призвести до загибелі всесвіту, в якому ми живемо. Одвічна жорстокість, як і безмежна любов зазвучать у новій тональності, де з’являються незвичні сенси – і оголюється найсокровенніше. Лейтмотивом оповіді є сміливий погляд автора на суперечливу людську природу.

13 оповідань, або Те, повз що ми проходимо не помічаючи

Життя як воно є… Саме так можна визначити провідний мотив творів Руслана Горового. Його оповідання, як-от “Страшна казка”, “Метелик”, “Філософія” тощо, насичені яскравими подробицями людського існування, де кохання й ненависть, жага до життя та невідворотність смерті нерозривні і де кожний герой стикається з необхідністю зробити вибір. А разом із героєм вибір робить і читач, тоді як автор виступає лише в ролі спостерігача, який, майстерно вибудовуючи епізоди в одну життєву історію, не бере на себе відповідальність оголошувати вирок. Нетривіальні сюжети, реалістичні картини буття, чудова українська мова, тонкощі психології й подекуди зовсім абсурдні рішення персонажів – ось що чекає вас на сторінках цієї книжки. Книжки, яка від початку й до кінця сповнена людяності й переживань за кожного з нас.

Колыбельная

… СРСН. Синдром раптової смерті немовлят. Щороку сім тисяч діточок грудного віку вмирають без жодної видимої причини – просто засинають і більше не прокидаються … Синдром “смерті в колисці”? Або – СМЕРТЬ ПІД “КОЛИСКОВУ”? Під колискову, яку, як кажуть, “в деяких древніх культурах співали дітям під час голоду та посухи. Або коли плем’я так розросталося, що вже не могло прогодуватися на своїй землі”. Під колискову, яку співали понівеченим в битві і смертельно хворим – всім, кому краще було б померти. Тихо. Без болю. Без мук … Це – “Колискова”.